- торохкало
- —————————————————————————————торо́хкалоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
торохкало — а, с., розм. 1) Дерев яний пристрій, що, обертаючись, утворює різкі переривчасті звуки. 2) також ч. і ж., перен. Той (та), хто багато, безперестанку говорить; балакун, базіка … Український тлумачний словник
базіка — зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), базікало, брязкало, патякало, талатай(ко), талалай(ко), торохкало, торохтій, просторіка, шарманка, балакун, балагур, белькотун, баляндрасник, пустомеля, пустомолот, пустобрех, дурноляп … Словник синонімів української мови
тріскачка — (знаряддя, прилад для утворення тріску, шуму), торохкало, тряскало; деренчало (іграшка) … Словник синонімів української мови